MG Cyberster: повернення, якого не очікували

Від MGB до Cyberster: що між ними

Людям певного покоління та обізнаним у світовому автопромі, абревіатура MG асоціюється з MGB – класичним британським родстером, що випускався з 1962 по 1980 рік і продався в кількості понад 500 000 екземплярів. Довгий капот, мінімалістичне лобове скло, задній привод і відчуття, що між вами та дорогою немає нічого зайвого. Це і є та відправна точка, до якої відсилає Cyberster вже самою своєю назвою.

Між MGB і Cyberster – понад чотири десятиліття: MGF середини 1990-х (непогано прийнятий середньомоторний родстер), кілька поколінь спортивних хетчбеків на базі Rover, розрив після банкрутства British Rover Group у 2005 році, поглинання SAIC і тривала переорієнтація на масовий ринок. Концепт Cyberster вперше показали на Шанхайському автосалоні у 2021 році. Реакція виявилася настільки позитивною, що серійна версія залишилася надзвичайно близькою до шоу-кара.

Автомобіль з 2024 року (точнісінько в 100-літній ювілей) збирається в Нанкіні (Китай) на платформі Modular Scalable Platform (MSP) – власній архітектурі SAIC, розроблений спеціально під електричні силові установки, на якій побудовані, зокрема MG 4 та MG S5. Для порівняння: BMW Z4, найбільш очевидний орієнтир у класі, будується на платформі CLAR і важить приблизно на 350 кг менше, ніж Cyberster GT. Це дає вичерпне уявлення про те, де між ними проходить принципова межа.

Зовнішність: якщо помітний, то спрацювало

Дизайн Cyberster не залишає простору для непевності у своїх намірах. Довгий капот, який, здається, міг би вмістити двигун V8, компактна кабіна за похилим лобовим склом, широка атлетична стійка, виражені арки, укорочена корма зі стрілчастими задніми ліхтарями – це все класичні родстерні пропорції, але інтерпретовані мовою сучасних поверхонь. Спереду фари-краплі з круглими денними вогнями всередині відсилають до британської класики радше настроєм, ніж буквальним цитуванням.

Але головна деталь, навколо якої і будується перше враження, – це ножицеподібні двері з електроприводом. Вони відкриваються вгору і вперед, як у Lamborghini, і, що важливо, керуються дистанційно з брелка. Відчинені двері припаркованого Cyberster з відстані десяти метрів – найкоротший шлях до уваги всіх присутніх у радіусі вулиці. Діти зупиняються. Дорослі вдають, що не звертають уваги. Результат однаковий.

М’який складаний дах прибирається менше ніж за 15 секунд на швидкості до 50 км/год. Технічно це дає змогу відкрити дах на повороті за рогом, якщо дозволяє погода. Практично – це просто зручно.

Колірна гамма включає кілька досить сміливих відтінків. Яскраво-жовтий, вишневий або синій Cyberster в потоці машин виглядає, як навмисне художнє висловлювання. Темні кольори прибирають трохи театральності, але не прибирають привертання погляду.

Силові установки: Trophy і GT

Cyberster продається у двох моторних та батарейних конфігураціях. Trophy: задній привод, один електродвигун потужністю 250 кВт (340 к.с.) і 475 Нм крутного моменту. Батарея 64 кВт·год. Запас хода WLTP – до 509 км. Розгін до 100 км/год – 5,0 секунди. Максимальна швидкість – 194 км/год. Маса – 1895 кг.

GT доповнений приводом на передні колеса через ще один мотор спереду. Сумарна потужність 375 кВт (510 к.с.), крутний момент 725 Нм. Батарея 77 кВт·год. Запас хода WLTP – до 444 км. Розгін до 100 км/год – 3,2 секунди. Максимальна швидкість – 200 км/год. Маса – близько 2000 кг.

В обох випадках архітектура батареї «One-Pack» приймає зарядку постійним струмом до 144 кВт, щоби подолати шлях від 10 до 80 % ємності за 38 хвилин. Бортовий зарядний пристрій перетравлює 11 кВт змінного струму.

Я тестував GT, і в цьому контексті варто чітко розуміти: 3,2 секунди до 100 км/год у відкритому двомісному автомобілі – це те, що будь-яка кількість слів описати повністю не може. Це потрібно відчути. Тому що час розгону в точності відповідає McLaren F1. Просто божевілля.

Салон: чотири екрани й жодного зайвого сантиметра

Потрапляючи в Cyberster, одразу помічаєш дві речі. Перша – компоновка кабіни з повним оточенням водія чотирма дисплеями: центральний, щиток приладів і ще два бокові дисплеї. Три з них – сенсорні.

Якість графіки, яка нагадує зображення на смартфоні, вражає, і після того, як ви проведете, щонайменше, годину, ознайомлюючись із системою, управління за допомогою жестів стане настільки ж інтуїтивним. Аудіосистема Bose на 8 динаміків – одна з деталей, де ставимо «добре» без застережень.

Друга річ – це відчуття щільного, але не тісного простору, яке властиве лише двомісним родстерам. Сидіння обшиті шкірою та Алькантарою, оснащені електроприводом із пам’яттю та підігрівом. Посадка низька і спортивна з витягнутими ногами. Кермо – плоске знизу зі спортивними пропорціями, явно орієнтоване на BMW M та Audi RS.

Загальна якість збірки та оздоблення, а також відчуття якості на високому рівні. Це не Jaguar F-Type, але шви збігаються ідеально; у більшості місць, до яких торкаються руки, використано приємні на дотик матеріали, і загалом усе виглядає гармонійно. Однак є деякі моменти, що спричиняють дисонанс. Наприклад, дивне поєднання елементів керування: основні кнопки клімат-контролю, зручно згруповані над центральним екраном, мають тактильний зворотний зв'язок, тоді як решта елементів на центральній консолі – це кнопки типу «натисни-потягни». Дивно.

Мені не дуже подобається чорний лак на кнопках відкриття дверей і даху, який притягує відбитки пальців та пил, а кнопковий селектор трансмісії виглядає надто вигадливим. Найгіршим візуальним елементом є блискучий матеріал на центральній консолі, який нагадує стиль Mansory. За сидіннями є зручні сітчасті кишені для м’яких сумок і курток, але основа сидіння фіксована й коротша, ніж я б хотів, до того ж вона здається занадто горизонтальною і не забезпечує достатньої підтримки під колінами.

Проте крісла-ковші досить добре забезпечують комфорт під час тривалих поїздок. Були б вони ще на кілька сантиметрів нижчими, високим водіям теж було б зручно влаштуватися, коли дах не складений компактно позаду, адже зараз залишається враження, ніби ти сидиш прямо на акумуляторі, а не затишно вбудований у салон автомобіля.

Підрульові пелюстки тут є, але вони мають специфічну функцію: ліва перемикає рівні рекуперації (і за зразком «Формули-1» називається KERS), права – режими їзди (Комфорт, Спорт, Власний). І це насправді набагато зручніше, ніж шукати всі ці налаштування на екранах.

Складається враження, що в режимі «Комфорт» доступна не вся максимальна потужність автомобіля; у режимі «Спорт» її дещо більше, а в режимі «Суперспорт» – у повному обсязі. Червона кнопка «Super Sport» на рулі активує Track mode і дає доступ до Launch Control – єдиний спосіб витягнути з GT заявлену динаміку прискорення в повному обсязі. А поки ви всього цього не наклацали, під вами не дика тварина, а лагідна конячка з дитячого атракціону.

Місця для зберігання мінімальні: невеликий ящик для рукавичок, крихітні кармани у дверях. Для двомісного родстера – стандарт. Багажник за спинками сидінь: 249 літрів, доступ через великий люк. Половина місткості просторого кросовера. Але ж і валіз на вихідні мандрівникам потрібно вдвічі менше.

Асистенти безпеки: більше втручання, ніж допомоги

Одна з претензій до Cyberster – надмірна активність систем безпеки. Асистент утримання смуги, попередження про зближення, обмеження швидкості за знаками дорожнього руху – усі ці функції активні за замовчуванням і вимагають окремих дій для відключення. Процедура нескладна, але вона потрібна щоразу при старті. Для спортивного автомобіля, що орієнтується на водія, це відчувається як суперечність завданню. Тож навичка «відключити всіх за перші три хвилини» виробляється швидко.

За кермом: GT – це Grand Touring, не карт

Багато із цих недоліків компенсуються напрочуд високою плавністю ходу та комфортом їзди. З опущеним дахом на низьких швидкостях у салоні Cyberster майже не чути жодних звуків, що створює відчуття, ніби ви дивитеся фільм на зменшеній гучності. Відкритий дах неминуче підсилює зовнішній шум на швидкостях вище 100 км/год, але під дахом рівень шумоізоляції приємно дивує для автомобіля не в ціновій категорії Rolls-Royce. Ледь чути шум від двох електродвигунів, підвіска плавно ковзає по нерівних дорогах, у салоні немає скрипів і стукотів, а добре підібраний штучний шум «вихлопу» є ледь чутним фоновим гудінням.

Підвіска пасивна у всіх версіях. Адаптивних амортизаторів у лінійці Cyberster немає взагалі, і це помітно: вибір між їздовим комфортом і налаштованою жорсткістю зроблений раз і назавжди на заводі. Для GT налаштування збалансоване, але не максимально жорстке – автомобіль точно орієнтується на цивільні дороги, ніж на трек.

Попри 20-дюймові легкосплавні диски «Jetstream» із шинами Pirelli P Zero PZ4 Elect розміром 245/40 спереду та 275/35 ззаду, GT рухається дорогою із чудовим контролем. Якщо додати до цього швидке та точне кермо, гальма з пристойною чутливістю, розподіл ваги 50:50 між передньою та задньою частинами та крутний момент, більший, ніж в атмосферного V8, то в результаті виходить автомобіль із плавною ходою, що робить швидку їзду відкритим та хвилястим шосе справжнім задоволенням для водія. Він неймовірно довго приховує свою значну масу, заохочуючи вас насолоджуватися його здатністю швидко долати відстані в спокійній та врівноваженій манері.

З таким низьким центром ваги та потужним зчепленням чотирьох ведучих коліс Cyberster здається абсолютно неперевершеним. Незалежно від того, наскільки рано чи сильно ви додаєте газу на повороті, він лише недбало знизує плечима, впивається в дорогу і виривається на вихід. У цьому плані він відчувається як «Гран Туризмо», а не як спортивний автомобіль. У його впевненій ході та нейтральному балансі є щось від запального Audi

На прямих ділянках і широких поворотах GT демонструє найкраще зі свого характеру: передбачувана поведінка шасі, впевнене відчуття на кермі й той неперевершений момент наприкінці прямої, коли ти відпускаєш педаль, а рекуперація за частку секунди нагадує, що в родстері все відбувається набагато швидше, ніж за відкритого вікна у звичайному авто.

Це також чудовий момент, щоб випробувати систему контролю старту. Вибрано спортивний режим, ESC вимкнено. Лівою ногою натискаємо на гальмо, правою втискаємо педаль акселератора з довгим ходом до упору, чекаємо, поки на екрані приладової панелі з’явиться маленький синій символ космічної ракети, а спідометр почне нагадувати гіперпростір із «Зоряних воєн», а потім знімаємо ліву ногу з гальма. Ніякої драматичності, ніякого звивання чи ударного поштовху, ніякого попередження про неминучу реорганізацію обличчя. Спочатку чути писк чотирьох шин, а потім горизонт стрімко наближається до ваших колін. І ніякого уповільнення надалі: MG мчить до тризначних швидкостей із такою люттю, що це водночас і весела витівка, і неприємне відчуття нудоти.

Розгін Cyberster GT приголомшливий з одного боку, а з іншого – є аргументом на користь осмисленого ставлення до правої педалі. Надсилання 725 Нм на колеса не залишає простору для поступового освоєння: або ти готовий, або ти вже проїхав повз точку, де ще можна було повернути. Адаптуєшся за годину.

Але за першим враженням від прискорення відкривається картина, на якій проявляються нюанси. Cyberster GT важить майже 2 тонни, і ця маса є незаперечним фактом характеру автомобіля в поворотах. Він не жвавий у тому сенсі, у якому рухливий Porsche 718 Boxster або Mazda MX-5: крен кузова помітніший, зміна напрямку потребує більше ваги й часу. На звивистій дорозі це стає очевидним, але чи критично це для власника, який купує Cyberster як відкриту GT-машину, а не як зброю для треку?

Реальний запас ходу при активній їзді – близько 300–360 км. В умовах драйву на трасі з повним газом очікуйте меншого. Якщо ж неквапливо рухатися містом та передмістям, тільки подекуди звертаючись до повної потужності, то 415 км досяжні, як і показав мій тест.

Гарантія: контекст без приховування

На користь Cyberster говорить одне вагоме «але»: 7-річна гарантія або 160 000 км пробігу – один із найкращих показників у класі. Для власника це означає захист на горизонті, який більшість конкурентів не пропонує навіть за суттєво більшу ціну.

Ціни й оснащення в Україні

Базова версія Trophy стартує від трохи більше ніж 1 млн грн. Версія GT у дилерів становить 2 989 100 грн. Обидві версії комплектуються стандартно: двері з електроприводом, дистанційне відкриття, м’який складаний дах, 4 екрани, 8 динаміків Bose, спортивні сидіння та кермо із підігрівом, камери 360, автоматичний клімат-контроль, 19-дюймові диски (Trophy) або 20-дюймові (GT), адаптивний круїз-контроль.

Вибір опцій мінімальний: колір кузова, колір даху і варіант оздоблення салону. Більше нічого: це автомобіль без довгого прайс-листа опцій, що спрощує вибір до максимального мінімуму.

Конкурентів у вільному продажі не знайдено: в Європі BMW Z4 M40i коштує помітно більше і пропонує значно більше динамічного залучення при меншій масі. Porsche 718 Boxster – ще вищий рівень і ще вища ціна. MG Cyberster займає нішу, де купівельний аргумент будується навколо відкритого кузова, виняткових цифр динаміки й доступності відносно цін конкурентів.

MG потрібен був автомобіль, що нагадав би людям, навіщо ця марка існує. Cyberster виконав це завдання переконливіше, ніж будь-хто, мабуть, очікував. Він не бездоганний: Cyberster GT – не найкращий родстер за керованістю, а тягар надійної репутації, яку ще належить заробити, залишається відкритим питанням. Але він, мабуть, найбільш сміливо сформульований у своєму ціновому коридорі. Дві тонни, 725 Нм і ножицеподібні двері – це не поєднання, яке варто пропускати без перевірки. Він займає нішу між Mazda MX-5 (занадто компромісною в комфорті) і BMW Z4 M40i (занадто дорогим) і в цьому проміжку пропонує щось, чого більше ні в кого немає: електричний родстер за ціною гарного преміального хетчбека. Це не для всіх. Але для тих, кому це потрібно, альтернативи практично немає.

Фото: автор